Сьогодні, як ніколи, постає питання інтеграції осіб з інвалідністю на ринок праці в Україні. Однак далеко не у всіх роботодавців є розуміння, яким чином це працює на практиці, як спростити деякі процедурні питання і створити робочий простір для обмежено придатних осіб з вигодою для колективу і власного бізнесу.

У попередньому матеріалі йшлося про те, які вимоги ставить держава працедавцеві у питаннях працевлаштування осіб з інвалідністю. Вони є обов’язковими до виконання.

Разом з тим, поряд із законодавчими нормативами, держава, щоб стимулювати зайнятість серед працездатного населення з інвалідністю, заохочує роботодавців різними видами підтримки. Зокрема, це фінансова підтримка з цільовим призначенням та деякі пільги при оподаткуванні та оплаті праці співробітників з інвалідністю:

• Фінансова допомога, дотації та позики від держави на створення і переоснащення робочих місць для осіб з інвалідністю;
• Сплата єдиного соціального внеску за пільговою ставкою - 8,41 % (замість 22%);
• Компенсація 50 % фактичних витрат на оплату праці для осіб з інвалідністю;
• Пільгове оподаткування для громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які наймають працівників з обмеженими можливостями.

Якщо розвивати тему детальніше, то працедавець може отримати від держави дотацію у розмірі 40 мінімальних заробітних плат (станом на 1 квітня 2024 року це 268 000 грн), якщо він створює спеціальне робоче місце для особи з інвалідністю, зареєстрованої у державній службі зайнятості в якості безробітної. Таке робоче місце передбачає пристосування устаткування і технічного обладнання під людину з інвалідністю або пристосування обладнання на ділянці виробничої площі.

Також роботодавець може розраховувати на дотацію у розмірі 100 мінімальних заробітних плат (670 000 грн станом на 1 квітня 2024 року), якщо робоче місце створюється шляхом встановлення основного і додаткового устаткування, технічного обладнання для особи з інвалідністю.

Фінансова допомога компаніям та фізичним-особам-підприємцям, які використовують найману працю і наймають людей з інвалідністю, надається державою як на поворотній, так і безповоротній основі. Що стосується цільових позик на створення робочих місць для інвалідів, то їх держава надає безвідсотково.

Бюджетні кошти виділяються і на перекваліфікацію та професійну реабілітацію осіб з інвалідністю. А також – на покриття витрат оплаті праці такого співробітника протягом певного періоду часу.

Окрім суто матеріальних стимулів, роботодавець при наймі людини з інвалідністю може отримати і інші не менш вагомі переваги. Інклюзивність корпоративної культури формує відповідний імідж роботодавця, як соціально відповідального, інноваційного та прогресивного бізнесу. В умовах воєнного стану в Україні, коли кількість працездатного населення з інвалідністю зростає, такий імідж створює додану вартість компанії на ринку.

Існує деяке упередження серед роботодавців щодо складності переналаштування робочих процесів через працевлаштування обмежено придатних осіб. Однак на практиці багато компаній, особливо зі сфери послуг, фінансів, банкінгу, ІТ, тощо не потребують переоснащення робочого простору або створення якихось спеціальних робочих зон.

Можливості віддаленої роботи вирішують цілу низку організаційних питань при взятті на роботу особи з інвалідністю. І навіть якщо працедавець змушений коригувати операційну діяльність або переналаштувати певні процеси в середині колективу, коли наймає працівника з інвалідністю, він отримує значно більше – високо мотивованого і лояльного співробітника, безбар'єрний робочий простір та імідж компанії, що сповідує інноваційність та інклюзію.