Харків став однією з ключових точок моніторингового візиту. В умовах постійних викликів, з якими стикається регіон, розвиток стійкої системи реабілітації є пріоритетом. Проєкт спрямований на розробку та впровадження нової послуги - «реабілітаційне обстеження для призначення складних допоміжних засобів реабілітації». Пацієнти часто отримують крісла колісні без належного індивідуального оцінювання, налаштування та навчання користуванню, тому є необхідним створення нормативно-правового регулювання процедури обстеження мультидисциплінарною командою, що дозволить ефективно використовувати кошти Фонду та підвищити якість життя пацієнтів.
Оцінювання проводила мультидисциплінарна команда, до складу якої увійшли провідні міжнародні та національні фахівці:
Аміра Таваши (Канада) - міжнародний консультант ВООЗ, ерготерапевт зі спеціалізацією на травмах спинного мозку. Аміра має колосальний досвід роботи в Африці та Південно-Східній Азії, є членкинею Ради директорів Міжнародного товариства професіоналів з крісел колісних (ISWP). Її роль у проєкті — менторство та впровадження доказових практик «клініки сидіння».
Марлі Квінн (Австралія) - керівник підрозділу Реабілітація та обмеження життєдіяльності Бюро ВООЗ в Україні. Ерготерапевт та магістр міжнародного громадського здоров’я, вона понад 10 років займається посиленням систем реабілітації в зонах надзвичайних ситуацій та адвокацією прав осіб з інвалідністю (UNCRPD) по всьому світу.
Володимир Голик (Україна) - технічний офіцер ВООЗ, лікар фізичної та реабілітаційної медицини (ФРМ), кандидат медичних наук. Співавтор ключових оцінок ВООЗ щодо стану реабілітації та допоміжних технологій в країні, член експертних груп МОЗ.
Віктор Белінський (Україна) - фаховий перекладач, який забезпечував точність комунікації між міжнародними експертами та українськими медиками.
Команда проєкту відвідала відібрані заклади охорони здоров’я та Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, щоб детально вивчити шлях пацієнта: від первинного огляду до навчання користуванню складним кріслом колісним.
Під час візиту увага фокусувалася на чотирьох критичних точках: навичках персоналу - оцінці готовності фахівців проводити складне обстеження; фізичних ресурсах - наявності в лікарнях необхідних приміщень та інструментів для налаштування крісел; маршрутах пацієнтів - тому, як саме людина потрапляє від лікаря до отримання засобу від Фонду та чи не «губиться» вона на цьому шляху; ролі соціальних працівників - взаємодії соціального сектору з медиками для забезпечення безперервності послуги.
«Цей візит - не просто аудит, це перший крок до того, щоб людина в кріслі колісному відчувала себе не "отримувачем допомоги", а активним учасником життя, завдяки правильно підібраній технології», - зазначають учасники команди.
