Днями Людмила Дудченко, начальниця відділу організації надання соціальних послуг Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, взяла участь у фаховій дискусії, присвяченій практичним підходам до оцінювання найкращих інтересів дитини та їх урахуванню під час ухвалення рішень.

Метою заходу став обмін досвідом і напрацюваннями щодо застосування цього принципу в різних сферах - від кримінального провадження та судової практики до діяльності громадських організацій. Окрему увагу приділили пошуку дієвих інструментів, які допоможуть фахівцям системно враховувати інтереси дитини під час ухвалення рішень.

До обговорення долучилися представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, міністерств та інших державних установ, Офісу Генерального прокурора, судової системи, служб у справах дітей і соціальної сфери, інституцій з прав людини та прав дитини, міжнародних організацій і громадського сектору, а також представники дітей і молоді.

Учасники обговорили виклики впровадження принципу найкращих інтересів дитини в Україні, особливості його застосування у кримінальному та цивільному судочинстві, розвиток спеціалізації суддів у справах сім’ї та дітей. Також ішлося про інструменти оцінювання індивідуальних потреб дитини, забезпечення її прав під час досудового розслідування та розгляду справ у суді, доступ до правничої допомоги й можливості отримання юридичної підтримки, дружньої до дитини.

Принцип найкращих інтересів дитини має бути практичним орієнтиром у всіх рішеннях, що її стосуються. Його застосування не обмежується судовою системою чи соціальною роботою. Він має враховуватися під час надання соціальних послуг і підтримки сімей, формування державної політики, ухвалення рішень у сферах освіти та охорони здоров’я, а також у питаннях міграції, евакуації й безпеки дітей у цифровому середовищі.

Для Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю участь у таких фахових заходах є важливою складовою професійного розвитку та вдосконалення підходів до надання соціальної підтримки. Обмін досвідом із представниками державних інституцій, правничої спільноти та громадського сектору допомагає краще розуміти потреби дітей і сімей, зокрема тих, які потребують додаткової підтримки через інвалідність.

Такі дискусії сприяють поширенню практик, орієнтованих на права людини, індивідуальні потреби та гідність кожної дитини, а також допомагають посилювати міжвідомчу взаємодію задля забезпечення належного захисту її прав та інтересів.